брати позичку

1) кредит, позика, позичка

2) брати позичку; давати позичку

1. n

1) позика; позичка

2) щось дане у позичку (для тимчасового користування)

3) запозичення (про слово, звичай)

2. v амер.

давати у позичку, позичати (комусь) (тж loan out)

* * *

1) позика; позичка; кредит

2) лiнгв. запозичення; запозичене слово

3) що-небудь дане в борг або в тимчасове користування

4) працівник, тимчасово переведений в іншу організацію

5) книговидача ( у бібліотеці)

1) позичати, давати в борг ( loan out)

2) позичати, брати в борг

3) давати гроші під відсотки

взаймы у позику, в позичку. Брать (взять) взаймы - позичати, -ся, позичити, зажичати, визичати, визичити, брати (взяти) в позику, в позичку. Брать взаймы деньги под залог чего-л. - брати (взяти) гроші під заставу (на застав). Давать, дать взаймы - позичати, позичити, зажичати, зажичити кому, давати, дати в позику. Давать денег взаймы под залог чего-н. - позичати, (сов.) позичити на застав. Набрать взаймы - напозичати, -ся. [Ніхто вже не дає: у всіх напозичалися]. Надавать взаймы - напозичатися. [Напозичався людям багато, та як те віддаватимуть!]. Раздать взаймы - порозпозичати. Взятый взаймы - позичений. [Їмо хліб позичений].

* * *

см. взаймы

позика, позичка. -ём по векселю - векселева позичка. Государственный пятипроцентный -ём - державна п'ятипроцентова позика. Давать (дать) в -ём кому что - давати (дати) в позику (в позичку) кому що, позичати (позичити), (зап.) визичати (визичити) кому що. Брать (взять) в -ём у кого что - брати (взяти) в позику (в позичку) у кого що, позичати (позичити), зазичати (зазичити) у кого що, позичатися, позичитися у кого. Исполнение по -му - виконання позички. Набирание в -ём - позичання, оконч. позичення. [А мені тепер треба платити за його позичання?]. См. Взаём, Взаймы.

* * *